Язловець - у минулому знане місто в Галичині і на Поділл; зокрема своєю великою вірменською колонією, ремесламі і ярмарками. За радянських часів воно стало звичайний селом, яке називали Яблунівка.

Місто Язловець пережило свої найкращі часи у XVI ст. В 1676 р. місто здобули турки під проводом Ібраґіма Шайтана, які протягом семи років зруйнували місто. Відтоді Язловець став занепадати.

При дорозі з Бучача стоїть замок, який хоч і зруйнований, а все ж вражає своїми розмірами, товстими мурами і домінує над містом. Замок, відомий з XIV ст., збудований у дуже зручному для оборони місці і міцно укріплений. У 1655 р. замок витримав облогу війська Богдана Хмельницького, однак ще у XVII ст., після того як Язловець захопили турки, почав занепадати. Замок має систему ронделів, які є перехідним елементом до бастіонного способу будівництва фортець. На цьому ж майданчику - палац, збудований у 1644-1659 pp. як казематне укріплення нижнього замку з двома кутовими бастіонами. Пізніше внаслідок реконструкції йому надано палацових форм з величним парадним подвір'ям і проїздом до замку. Особливою пишністю відзначається портал замку. Навкруги чудовий, тепер уже запущений, парк.

У XVIII ст. нові власники замку - Понятовські, перебудували нижню частину на пізньобароккову резиденцію. Цей палац зберігся, бо із середини XIX до середини XX ст. сам палац належав монастирю сс. Непорочниць. В 1946 р. монастир закрили. В радянські часи тут була лікарня. В 1990 pp. частину монастирських приміщень повернули Згромадженню Сестер Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії