У смт.Поморяни збереглися атракційні руїни замку, збу­дованого над р.Золота Липа в XVI ст. подільським воєводою Яном з Сієни. Кам'яний замок постав на місці давньоруської дерев'яної фортеці, яку після завоювання Казимиром Вели­ким Галичини було відбудовано в 1340-1350 pp. тутешнім гос­подарем Миколою Свинкою.

У 1619-1620 pp. навколишні землі купив Якуб Собєський. Він суттєво укріпив Поморянську твердиню, оснастив арсена­лом гармат, заклав пороховий й гарматний склади та казарму. Потрапити в кам'яний замок можна було лише з північного боку, проїхавши по підйомному мосту через широкий рів, за­повнений водою. З усіх інших боків Поморянський замок ото­чували русло й заболочена заплава р.Золота Липа. Завдяки та­ким першокласним природним і штучним заборолам татари під час набігів на Галичину не могли здобути його ні присту­пом, ні облогою (у 1687 і 1695 pp.) й здебільшого обходили стороною.

Розквіт замку й містечка пов'язаний з іменем польського короля Яна III Собєського, який значно перебудував тверди­ню, перетворивши на по-королівському розкішний палац в оточені ландшафтного парку (французький інженер Шарль Бенуа). Навколо міста було поглиблено рови і наново насипа­но вали з частоколом.

Справжню славу Поморянська твердиня здобула завдяки героїчній обороні 1672 p., коли на Європу накочувалася бага­тотисячна армада непереможного султана-завойовника Маго-мета IV. Тоді добірні полки яничар змогли сплюндрувати на­багато міцніший Золочівський замок (королівську резиденцію Яна III), одначе як не намагалися вдертися в Поморяни, це їм так і не вдалося. Захисники твердині відкрили шлюзи, й замок опинився посеред озера й драговиння, яке поглинало похідну турецьку артилерію й засмоктувало незчисленних нападників.

Після відбиття турецької агресії король Ян III Собєський більше переймався відбудовою й військово-технічним зміцненням своєї Золочівської резиденції, а до Поморян про­сто "не дійшли руки". Це зіграло свою негативну роль. Вже під час другого походу турків на Львів в 1675 р. залога замку, суттєво поріділа під час першої навали, не маючи достатньої сили й ресурсів (ядер, пороху, набоїв) для оборони, змушена була таємним ходом поночі евакуюватися й залишити замок напризволяще. Лісовими стежками оборонці перебралися в сусідій Свірзький замок.

Спустошений турками Поморянський замок Ян Собєський невдовзі відбудував, а випалене згарище на місті містечка нано­во заселив. Проте, у 1684 р. Поморянська фортеця знову була вщент спалена татарами. Але і Ян Собєський не опускав руки одразу після чергового погрому він виділив з кооролівської каз­ни 20 000 злотих на нову відбудову міських й замкових укріплень, храмів та житлової забудови Поморян. Завдяки цим енергійним заходам Поморянський замок з честю вистояв під час подальших татарських навал у 1687 і 1695 роках.

У XVIII ст. замок занепав, оскільки нові власники Радзивіли приділяли йому мало уваги. Нищівних ударів по замку завдали пожежа 1771 p. та рішення австрійського уряду розби­рати укріплення на будівельні матеріали. Відродження припа­ло на XIX ст., коли замок перейшов у власність Еразма Прушинського (у 1789 р.) та його сина Юзефа. До 1875 р. Юзеф Прушинський не лише повністю палацово-парковий ан­самбль, а й зібрав у стінах Поморянського палацу безцінну ко­лекцію олійних полотен видатних італійських і голландських художників, близько 300 рисунків найславетніших худож­ників світу (у т.ч. Рембрандта і Леонардо да Вінчі), галерею гравюр королів Речі Посполитої, колекцію медалей і монет, печаток польських королів і князів, автографів польських ко­ролів, ікон, посуду, мозаїкт тощо. Однак після смерті ко-лекціонера-мистецтвознавця безінні скарби Поморянського замку розійшлися по світу з аукціонів.

В 1876 р. Поморянський замок перейшов у власність Ро­мана Потоцького. Його син Єжи (помер в 1961 р.) опікувався замком до 1939 p., відремонтувавши його після руйнацій Першої Світової війни. Граф мешкав тут з родиною майже до по­чатку Другої світової.

В радянські часи замок використовували під райком,  райвиконком та ПТУ. А з 1970-х pp. ця монументальна будівля залишається у занедбаному стані.

Нині Поморянський замок XVI - XVII ст. складається з палацевого комплексу, парадного замкового двору і фраг­ментів могутніх оборонних мурів з наріжними вежами. Ко­ролівський палац представляє собою монументальну двопо­верхову споруду з колись розкішним фасадом, який досі справляє на відвідувачів неабияке враження. Також зберегли­ся кутова вежа і ділянка оборонного замкового муру.