В 20-х рр. п'ятнадцятого сторіччя зводиться мурований храм Різдва Богородиці. 1604р. страшна пожежа знищила півміста і костел. Відбудували святиню на пожертви парафіян у 1640-му році. Саме тоді до фасаду костелу прибудовують вежу. 1722 рік - нова сваволя вогню, яка приносить собі у жертву вежу та дзвони, та зусиллями пароха Франциска Рогачевського відбувається реставрація храму.
За даними візітації 1743 року тут було 12 вівтарів. 1827 року дзвони плачуть, танучи гарячими мідними сльозами (з домішками срібла, авжеж) - та інтер'єр костелу на цей раз не постраждав. Хоча найстрашніша пожежа була ще попереду.
Сталася вона 17 квітня 1884 року. Костел перетворився в той день на згарище. Вогонь полизав-полизав славетний місцевий образ богоматері - і не лишилося й сліду від ікони.
1891 року віднова будівлі завершена. Добудоване нове захрестя, розширено наву, споруджено нову вежу, де розміщено три дзвони та годинник. 1935р. єпископ Болеслав Твардовський коронував образ богоматері з головного вівтаря та освятив дзвони. 8 вересня 1995 року костел проголошено санткуарієм Марії, Хранительки Людських Надій