Давньоруське поселення Снятин, яке назвали за часів князя Ярослава Осмомисла ім'ям його власника боярина Костянтина (Кснятина) Сірославича, письмово відоме з 1158 року. У 1387р. увійшло до складу Польщі, 1398 року стало садибою староства, а в 1448р. отримало магдебурзьке право. Снятин був повітовим центром, а з часів радянської влади є центром району.

Дерев'яний костел збудовали у XV ст. Мурований храм збудували 1721 року, а освятили у 1857р. під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії.

У 1928-1935 роках парафіяльний храм  грунтовно перебудували. У костелі знаходився образ Матері Божої Святого Скапулярію, який походив з місцевого домініканського костелу Успіння Пресвятої Діви Марії (у 1787р. монастир, який існував на цих землях із середини XVII ст., ліквідували, а дерев'яний костел передали вірменській церкві). Цей образ мав срібні шати, був оздоблений коронами та обдарований вотами на знак одержаних милостей.Сьогодні ця ікона знаходиться у костелі Матері Божої Святого Скапулярію в Бжегу Дольним.

Після II світової війни снятинську парафіяльну святиню закрили, розмістивши у будівлі депо пожежної охорони. Колишній домініканський храм, а пізніше - вірменський костел, разом із сусідніми забудовами перетворили на будинок культури. Після здобуття Україною незалежності громаді вірних повернули знищений парафіяльний костел, який 1993 року був знову освячений.